Тарас Бульба-Боровець (1908 - 1981)

Народився на Волині. Псевдоніми: Тарас Бульба, Чуб, Гонта. Деякий час працював каменярем. В роки польської окупації Західної України проводив пропагандистську роботу на Поліссі. У 1930 заснував організацію Українське Національне Відродження. Декілька разів заарештовувався польськими спецслужбами, в 1934-35 був в'язнем Берези Картузької В 1939-41 під час більшовицької окупації продовжував роботу по організації націоналістичного підпілля на Поліссі і Волині. На поч. німецько-радянської війни 1941-45 сформував і очолив партизанські виділи Поліської Січі в м.Олевську. В лютому 1942 повстанські загони на чолі з Боровцем діяли в Костопільському та інших р-нах. В березні-квітні 1943 вів переговори з штабом УПА-Північ, однак пропозицію про входження його виділів в єдиний повстанський рух відхилив. В липні 1943 перейменував очолювані ним загони в Українську Народно-Революційну Армію і створив спільно з І.Мітрингою Українську Національно-Демократичну Партію. 18-19.8.1943 УНРА була роззброєна частинами Української Повстанської Армії. Наприкінці листопада 1943 (за деякими даними - 01.12.43) заарештований гестапо у Варшаві і ув'язнений у концтаборі Саксенгаузен. Звільнений у вересні 1944. З 1948 жив в еміграції у Канаді. Видавав журнал “Меч і Воля”, створив Українську Національну Гвардію. Помер у Торонто. Автор спогадів “Армія без держави”. 

Львів 9 травня 2011 року.

9 травня неоднозначний день у році. Для когось він щось значить а для когось нічого не значить (кожень вирішує сам!), пропоную хроніку подій, які я встиг побачити крізь об'єктив фотоапарата!:
 Вул.Мечнікова, вхід на "Марсове поле", приблизно о 12:10.

Через парк "Погулянка" вийшов в "тил", на так званий "Пагорб слави", приблизно о 12:30.

Вул.Пасічна "Основний Фронт", приблизно о 13:00-14:00

І повертаючись у зворотньому напрямку, вийшовши  на "Марсове поле"...

Напис на папері (Шкода вас загинувших! Хай би фашисти їм тут залишились )

А ось, що повідомляє -
ЗІК - Західна інформаційна корпорація

У Львові прихильники партії ВО «Свобода» побили людей, у яких були прикріплені георгіївські стрічки. Інцидент стався близько 11:00 на вулиці Личаківській. Прихильники «Свободи», які рухалися тисячною колоною, помітили близько 10 осіб з георгіївськими стрічками і вимагали, аби ті зняли стрічки.
Люди з георгіївськими стрічками почали тікати, близько 100 представників «Свободи» кинулися за ними.
Один із втікачів відкрив стрілянину по переслідувачам, поранивши прихильника «Свободи».
Представники «Свободи» наздогнали того, хто стріляв, і його товаришів, побили і закидали їх камінням.
Під час бійки одна з сторін використовувала нервово-паралітичний газ, від розпорошення якого постраждав фотограф «Газети по-українськи» Павло Паламарчук.
Окрім того, кореспондент «Українських Новин» Василь Трухан отримав поранення в голову каменем.
Прихильники «Свободи» закидали місце, де відбувалася бійка, димовими шашками.
Після інциденту вони втекли з місця події, залишивши потерпілих серед вулиці.
Міліції під час інциденту не було, здалеку за бійкою, не втручаючись, спостерігав лише співробітник Державтоінспекції.
Після бійки постраждалі зникли, деяких вели під руки товариші, повідомляє DT.

Помер останній ветеран Першої світової війни.

В Австралії у віці 110 років помер останній з відомих учасників бойових дій під час Першої світової війни - Клод Стенлі Шуль. Він також вважався останнім з ветеранів, які воювали в обох світових війнах.
Як повідомляється, Шуль помер у четвер, 5 травня, у ​​західноавстралийскому місті Перт, в будинку для літніх людей. На момент смерті він вважався найстарішим жителем Австралії і входив до десятки найстаріших жителів світу.
Після смерті в лютому 2011 року ветерана Першої світової війни американця Френка Баклза Клод Шуль і уродженка Великобританії Флоренс Грін вважалися найстарішими ветеранами Першої світової війни.
Однак Шуль був саме учасником бойових дій, а Грін, якій виповнилося 110 років в лютому 2011 року, не брала участі в боях, а працювала офіціанткою в жіночому підрозділі ВПС Великобританії.
Клод Шуль народився у Великобританії в 1901 році. Він почав службу у ВМС Великобританії в 1916 році і взяв участь у Першій світовій війні.
У 1926 році Шуль разом з іншими досвідченими матросами ВМС Великобританії був відправлений до Австралії в якості інструктора для одного з флотських екіпажів. Пізніше він вирішив назавжди залишитися в цій країні і став служити в австралійському військово-морському флоті.
У складі ВМС Австралії Шуль воював у Другій світовій війні. Він залишив військову службу в 1956 році і залишок життя провів у Австралії.
Шуль був одружений, у нього і його дружини, яка померла раніше, троє дітей, 11 онуків і 22 правнуків. У віці 108 років ветеран опублікував книгу.
Джерело-http://gazeta.ua/

Мотоцикл Kawasaki KLR650.

В своем мотоцикле KLR650 2008 модельного года фирма Kawasaki модифицировала очень многое: двигатель, зажигание, подвеску, тормоза, раму, систему охлаждения, световую сигнализацию, защиту от погодных факторов, стилистику, уровень комфортабельности…
Но, тем не менее, мотоцикл по-прежнему остался, как говорит Kawasaki, "самым доступным на рынке, настоящим байком класса эдвенчер", только он стал еще лучше.
Двухфункциональный одноцилиндровый мотоцикл KLR650 выпускается уже на протяжении 21-ого года, и за это время он менялся очень не существенно.
Большой бензобак, который позволяет пройти без дозаправки свыше 400 км, сделал этот мотоцикл очень популярным среди любителей уехать подальше от цивилизации, а благодаря легкому и восприимчивому двигателю KLR650 модель стала универсальной - ее можно было использовать для повседневных поездок, а можно было отправиться в путешествие.
Мотоцикл KLR650 также приобрел особую популярность, потому что его и меньшую версию - KLR250 с начала 1990-х годов стали использовать морские пехотинцы армии США.

У мотоцикла 2008 года, который уже сейчас начинает поступать в продажу официальным дилерам, сохраняется бензобак объемом 23 литра, но появилось более высокое ветровое стекло и крупный радиатор, что, согласно Kawasaki, лучше защищает мотоциклиста от погодных факторов.
Форма седла изменилась, оно стало комфортабельнее, а сзади установлена более крупная (длиннее на 90 мм и шире на 130 мм) скоба для крепления багажа. Установили современные приборы, показания которых легче считывать.
Также переделали двигатель. Модифицированный распредвал позволяет двигателю работать легче и поднимает пиковые характеристики, изменена впускная система, что повышает крутящий момент на низких оборотах.
Поршень размером 100 мм укомплектован тонкими, высокопрочными кольцами, которые сокращают расход масла при экстремальном вождении мотоцикла, а цельная выхлопная система помогает работать двигателю свободнее.
Вместо аналогового конденсаторного зажигания установлена современная цифровая система, сенсор положения дроссельной заслонки позволяет более четко дозировать мощность, а тонкий и легкий радиатор улучшает работу системы охлаждения на 20% по сравнению с предыдущей версией модели.
Вместо вилки с перьями диаметром 38 мм установлена вилка 41 мм, а диаметр спиц спереди увеличился с 3,5 до 4 мм.
Установлен новый D-образный задний маятник, который обеспечивает более мягкую работу подвески. И спереди, и сзади установлены лепестковые тормозные диски с новыми однопоршневыми плавающими скобами.
Несмотря на то, что у новой модели стал меньше ход подвески (спереди 200 мм вместо 230, сзади - 185 вместо 205 мм), дополнительный ход предыдущей версии компенсировался провисанием подвески, поэтому, как отмечает Kawasaki, управляемость новой машины на бездорожье стала лучше.
В модель KLR 2008 года внесено более сорока других небольших улучшений, например, боковая подножка стала прочнее, а ее основание - крупнее.
Мотожурналисты, которые присутствовали на презентации мотоцикла Kawasaki KLR650 в Калифорнии в мае 2007 года, были очень довольны, проехав на новом байке свыше 400 км по смешанным дорогам.
Дирк Эдж (Dirck Edge) из журнала Motorcycle Daily сказал: "Более жесткая подвеска, жесткие колеса, улучшенная аэродинамика и более широкий диапазон мощности двигателя добавляют плюсов модели KLR, которая стала значительно лучше, не меняя своего характера".
"Это один из немногих байков, которые позволяют с комфортом проходить большие расстояния по автомагистралям, но в то же время могут справиться практически с любой ситуацией на бездорожье".
Источник - blog.moto.meta.ua

Танкові аси Другої світової війни (СРСР)

Всі чудово знають танкових асів Німеччини, Каріус, Вітман - у кожного з них понад 150 танків противника. Але мало хто знає, що одним з найрезультативнішим за підсумками одного бою був командир танкової роти Зіновій Колобанов на танку КВ-1.19 серпня 1941 в районі радгоспу "Войсковіци"Ленінградської області танк КВ-1 Зиновія Колобанова знищив 22 німецьких танки (2-й результат у роки другої світової війни).Група з 4 КВ-1, яку очолював Колобанов, влаштувала засідку німецькій колоні і майстерно розстріляла її. Першими двома пострілами було підпалено дві головні німецькі машини, вони зупинили танки, що йдуть слідом. Задні, не розуміючи, що сталося, напирали вперед, стискаючи колону. У цей момент Колобанов вражає гітлерівську машину, що йшла у хвості. Колона танків опинилася в пастці. Майстерно діяв не тільки екіпаж Колобанова (танк КВ отримав 135 влучень німецьких снарядів (!!!), але не вийшов з ладу, а й інші. Екіпаж лейтенанта Сергєєва знищив 8 танкiв, а екіпажі лейтенантів Євдокимова та Ласточкіна - по 4. У результаті 4 КВ підбили 38 танків противника.
Бронювання лобових і бортових листів корпусу та башти радянського важкого танка КВ-1 сягала 75 мм, а у екранованих машин 100 мм. По бронюванню корпусу КВ-1 зразка 1941 року поступався тільки лише англійському «Черчіллю» I, тому броню танка Колобанова не могли пробити короткоствольні 75-мм і 50-мм гармати німецьких танків (не кажучи вже про 20-мм і 37-мм гармат) . Слід нагадати про те, що 50-мм гармата KwK 38 середнього танка Pz. Ill пробивала з дистанції 100 метрів бронебійним снарядом 45 мм броню, а підкалиберним - 72 мм. Німецький середній танк артилерійської підтримки Pz. IV, озброєний 75-мм гарматою KwK 37, з 100 метрів бронебійним снарядом пробивав броню ще меншої товщини - всього 31 мм. 76-мм гармата Ф-32 танки КВ-1, пробивала з дистанції 500 метрів 60 мм, ас 1000 метрів - 52-мм броню, впевнено вражаючи танки pz.ivh Pz.lll не кажучи вже про легкі Pz. II і 38 (t). У даному випадку бій вівся на дистанції близько 150 метрів.
По матеріалам сайту- 
Военно-исторический архив.